Кажуть, що відчуття ситості настає через 20 хвилин після їжі. У більшості з нас так і є. Та є категорія людей, які з'їдають, образно кажучи, відро, і далі голодні. Крім того, такі ненажери рідко мають зайву вагу. Це про них кажуть -- "коня з'їв би". Та чи можна вважати здоровими таких ненажер?
Газета Експрес розпитує Надію Матчук, лікаря-дієтолога обласної клінічної лікарні, та Валерія Патонича, керівника центру лікування розладів харчової поведінки.
-- Тож чому людина їсть і не наїдається? В. Патонич:
-- Таких причин може бути дві. Перша пов'язана з фізіологічним розладом та порушенням роботи ендокринної системи. Друга причина має суто психологічний характер. У такому випадку людина "заїдає" свої проблеми.
-- А які ще можуть бути причини?
Н. Матчук:
-- Одного разу до мене звернувся чоловік, який скаржився на болі у шлунку. Але з органами травлення все було гаразд, тож порадила йому звернутися не до дієтолога, а до психолога. Варто зазначити, що одні люди від стресу худнуть, а інші, навпаки, набирають вагу. Окрім того, ненасичення може вказувати на психічні вади, зокрема на захворювання центральної нервової системи. Люди, котрі страждають від хвороби Альцгеймера їдять, але не гладшають. Неврастеніки можуть добре поїсти, але через декілька хвилин йдуть їсти знову.
-- То це розлад чи захворювання?
В. Патонич:
-- Це один із розладів харчової поведінки. Він може починатись із звичайного переїдання, а з часом перерости у серйозніше захворювання, наприклад, булімію. Від булімією переважно потерпають люди від 18 років і старші. У чоловіків та в жінок перебіг цього захворювання майже однаковий, проте жінок часто зупиняє страх набрати зайву вагу. Натомість чоловіки про це майже не думають, що й призводить до ожиріння. Жінки, щоб скинути набрані кілограми пошвидше, спеціально викликають блювоту або обмежують себе у харчуванні.
-- Скільки зі спожитого засвоює наш організм?
Н. Матчук:
-- У здорової людини повинно засвоюватись до 50 відсотків отриманої їжі. У хворих -- до 20 -- 25 відсотків.
В. Патонич:
-- У кожної людини швидкість метаболічних процесів різна. Наприклад, дехто на фоні розладу дуже швидко набирає вагу, а інші їдять багато і продовжують худнути. Також це залежить від психологічного стану людини, адже всі спожиті речовини швидко спалюються через переживання.
-- А при швидкому споживанні їжі відчуття насичення приходить повільніше?
Н. Матчук:
-- Людина мусить їсти повільно, розжовуючи, бо якщо робити це швидко, то їжа не встигає засвоїтися. Сніданок має тривати не менш як 10 хвилин. В обід спочатку потрібно з’їсти першу страву, потім другу, а це мінімум 20 -- 30 хвилин. Після їди корисно відпочити кілька хвилин та пройтись. Стосовно вечері -- те саме. Якщо ви їли спокійно, то вже через 20 -- 30 хвилин відчуєте насичення організму їжею. В. Патонич: -- Дійсно, коли людина їсть швидко, вона так само швидко набиває шлунок. Проте центр забезпечення у головному мозку все ж залишається незадоволеним. І навпаки: коли людина споживає їжу повільно, відчуття насиченості настає за допомогою органів чуття. Тобто окрім наповнення шлунку людина встигає ще й роздивитися їжу, відчути її запах. Тільки тоді цей центр у головному мозку отримує задоволення.
-- А скільки хвора людина може з’їсти і не відчути насичення?
В. Патонич:
-- У мене колись була пацієнтка, що за один прийом їжі "наїдала" аж 11 кілограмів... Це рекордна кількість, бо зазвичай людина може з'їсти від одного кілограма до трьох.
-- Як лікувати такий розлад?
Н. Матчук:
-- Спочатку необхідно звернутися до дієтолога. Під час розмови лікар зрозуміє, яку саме допомогу вам потрібно надати: чи безпосередньо його кваліфікації, чи наприклад, психолога або гастроендокринолога. Варто розуміти, що такий розлад може сигналізувати про хвороби центральної нервової системи та порушення у шлунково-кишковому тракті. Тож головне -- бути уважним до себе, не соромитись прийти до лікаря та запитати поради.
Немає коментарів:
Дописати коментар